https://www.facebook.com/100045950591489/posts/pfbid0qHVmA2TV8z7nWooNomu6dcRH6xbZQ4r1Gk4D4CE1ohzVw9nWWgUpFsyYbJF59rnLl/

https://youtu.be/ydlLYyIoJeM?si

https://youtu.be/ydlLYyIoJeM?si

https://www.facebook.com/share/p/eHTW3yRjw5XwqWFa/

❤️Вітаємо з Днем української писемності та мови! * * * наповнюймо цей холодний всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням. Василь Голобородько * * * Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї» Іван Малкович * * * Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята. І кpoв’ю предків тяжко пурпурова... Ліна Костенко * * * Мово, якою я мовчу, мово дихання і плачу… Сергій Жадан * * * Ми той холод назвали собачим, бо на ньому хотілося гавкати. Але нас рятувала мова. Анатолій Кичинський * * * Дивитися на радощі обнови, Та материнської не чути мови, — Ото була б загибель-смерть моя! Дмитро Павличко * * * І тобі рости й не вʼянуть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі — великого народу Ніжна і замріяна душа. Василь Симоненко * * * А тут животворяще Слово Мого народу і моє! Це слово людської надії, Це слово крізь хрести і прах, Крізь пил віків, усе в сльозах, Пробилось, вижило, зоріє, Горить у мене на устах… Микола Вінграновський * * * Мова — як бритва: найнебезпечніша, найближча. Сергій Жадан * * * Ми з нею відомі усюди, усе в ній, що треба нам, є, а хто свою мову забуде, той серце забуде своє. Володимир Сосюра * * * Згорають очі слів, згорають слів повіки. Та є слова, що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки. Народ всевічний. Слово — наш народ. Микола Вінграновський * * * кожне слово нашої мови записане у Літописі тож хай знають воpoги якими словами на самоті мовчимо Василь Голобородько 📖У продажу свіжий наклад «Антології української поезії ХХ століття» з оновленою обкладинкою і прегарним тисненням, але головне — відтепер вона містить QR-код з посиланням на 40 щонайкращих музичних композицій на вірші поетів, які є у цій «Антології», — від «Гаї шумлять, я слухаю» до «А вона, а вона...» #Абабагаламага #Ababahalamaha #УкраїнськаПоетичнаАнтологія #АнтологіяУкраїнськоїПоезії

23 серпня - День прапора України.

30 фактів про прапор України, які мало хто знав ще 10 років тому
23 серпня 2024, автор: Фелікс Коркін
23 серпня - свято національного прапора України. Що ви знаєте про нього? Яка з ним пов'язана історія, символізм, цікаві факти та рекорди?
РБК-Україна (проект Styler) зібрало 30 фактів про державний прапор України, які вам буде корисно та цікаво узнати.
1. Поєднання синього та жовтого кольорів вперше з'явилося на гербі Львова в 1256 році, коли Данило Галицький подарував місту герб із зображенням жовтого лева на блакитному фоні.
2. У XIV столітті ці кольори стали офіційними на гербі Королівства Руського, де їх використовували також на гербах місцевої знаті, князів та шляхтичів.
3. З XVIII століття синьо-жовті прапори часто зустрічалися у козаків Запорозької Січі, на яких зображали козака в золотій або червоній одежі.
4. До 1848 року синьо-жовті прапори були трикутної форми, доки їх не замінили на прямокутні з ініціативи Ради на міській ратуші Львова.
5. Під час революції 1917 року українські воїни йшли в бій під синьо-жовтими прапорами, що стало символом боротьби за свободу.
6. Остаточне затвердження синьо-жовтого прапора відбулося у 1918 році Центральною Радою на чолі з першим президентом незалежної України Михайлом Грушевським.
Проєкт прапора Української Держави з гербом у 1918 році (фото: Вікіпедія)
7. Спори щодо того, який колір повинен бути зверху, почалися ще у часи УНР і тривають донині.
8. Золотий колір на прапорі символізує Творця, Бога-Отця та духовний початок.
9. Синій колір прапора символізує земні цінності та свободу вибору, якою Бог наділив людину.
10. Український прапор не завжди мав синьо-жовті кольори. На початку ХХ століття він був і червоним, і малиновим, і червоно-синім.
11. Коли на території України владарювали більшовики, Володимир Ленін затвердив прапор УСРР з червоним полем і синьо-жовтим прапором у верхньому куті.
12. У 1919 році синьо-жовті кольори взагалі зникли з прапора УСРР.
13. Під час Олімпійських ігор у Монреалі 22 липня 1976 року канадський студент українського походження розгорнув синьо-жовтий прапор, який швидко прибрали з трибуни.